Victor Hrabovs'kyj (hrab) wrote,
Victor Hrabovs'kyj
hrab

Віктор Грабовський "Казання про смертельну заздрість"



Віктор Грабовський


КАЗАННЯ ПРО СМЕРТЕЛЬНУ ЗАЗДРІСТЬ


Народжена в жахнім похміллі,

вона –

немов чиряк на тілі,

що проїдає

грішну плоть…

Нічим її не побороть!

На те й московський має рот.

Але: с е р ц я

в квадратних кілометрах!

Як можна віддавати їх,

коли вже ворог

занеміг

від подиху своєї смерти?!

Він занеміг!

Він ледве диха,

сховавшись

під московську бронь,

й живе лиш тим, як збутись лиха,

що заздрості несе вогонь

звитяжних серць

героїв наших,

які й самі згоряють вщент,

спаливши гори брехень вражих

про Новоросії сегмент…

Чому ж Росії не стачає

тієї плідної землі,

що праці воздає врожаєм,

являючи вам

сенс ріллі?

Хіба на вкрадених просторах

живете в щасті та добрі?!

Чому ж до нас

претеся ворогом,

що вже від крові одурів?!

Оці квадрати

кілометрів

стираєте з лиця землі,

щоб вас,

немов ганьбу століть,

палило пекло після смерти?!

Але ж не тільки пекло

вам

залишилось на спит останній…

Пектимуть вас

оці слова,

що скрикують у кожній рані!

Пектиме все, що є живе

у світі Божому

над вами!..

Бо вже гряде

життя нове –

з новими думами й словами.

І там не буде ні Москви,

ні підлих бомб,

ані снарядів,

ані смердючої грошви,

яку ви пожирали

радо!

Бо світ новий – то Божий сад,

в якому квітнуть

честь і совість,

де лиш Любов – усьому лад,

у всіх учинках,

як і в слові.

Ніколи там не буде Зла,

пророслого на крові брата!

А про Москву…

Вона була…

та щезла,

як війна триклята.

© В. Н. Грабовський, 2015

Tags: Віктор Грабовський, Україна, лірика, література, поезія, твори
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 0 comments