?

Log in

No account? Create an account
entries friends calendar profile Віктор Грабовський Previous Previous Next Next
Віктор Грабовський "Метастази гріха" - Споглядання дерева — LiveJournal
світогляд
hrab
hrab
Віктор Грабовський "Метастази гріха"
Віктор Грабовський

     МЕТАСТАЗИ ГРІХА

      Нарешті можемо зітхнути з полегшею: болісний, задавнений нарив, що століттями вимучував народ, прорвався! Все, чим так пишалося шовіністичне великодержавне україножерство, виявилося лише смердючим гноєм на тілі Української держави. Тепер уже й російським громадянам, завдяки Майдану, стає зрозуміло, що саме ця болячка заважала їм належно сприймати Україну і поважно ставитися до всього українського…

      Адже вони думали, як їм і втовкмачували з дитинства, що все те – лише хуторянська бутафорія, нікчемна "шароварщина".

      Проте змиритися з подвигом насправді героїчного всенародного Майдану для наших власних московських посіпак означає не тільки зізнатися у своїй вині перед українською нацією, а й у власній неповноцінності. А це не так просто для людей, котрі повірили у непогрішність наданих їм окупаційною владою пільг. Адже саме заради влади та прислужництва владі надавалися посади, маєтки, зміцнювалися більші чи менші підприємства…

      Атож – усе заради дітей. Як у добрі старі часи.

      Потрібно знати українську мову? Гаразд, "опануємо". Лише як таку собі відмичку для досягнення визначених цілей. 200-300 слів, напевне, вистачить?!. От і славненько! Головне – бути (і залишатись!) при владному "кориті".

      Саме тому й не відчувають деякі голови обласних держадміністрацій ані краплі відповідальності за долю краю – де вже там питати про душу й совість. Адже сенс, як і основа існування вчорашніх комсомольців, полягає у точному виконанні партійних наказів. Сказано зорганізувати зореносний "Український вибір" – зроблено. Потрібен "Український фронт"? Жодних проблем у п’ятої колони на цей рахунок ніколи не було! За одну ніч народили й зареєстрували.

      Усе запопадливі недруги України звикли робити вночі, щоб менше хто бачив корчі провокаційних викиднів. Мовляв, ніч-гріховодниця все покриє. Адже, передусім, ідеологічним окупантам, завербованим україножерськими силами, важливо показати, що вони готові до боротьби… з "окупантами"!

      Згадаймо народну приповідку про злісного крадія, котрий завжди першим кричав: "Держіте злодія!". Оце і маємо її "в натурі".

     Таємниця гріха яничарства полягає не тільки в тому, що задавнені метастази його назавше в’їлися в камінні серця перевертнів, а й у традиціях чухраїнської меншовартості… Але навіть вороги українства не здають собі звіту, в які непоправні наслідки виливається потурання московському націонал-фашизму! Свідомо вербуючи кримінальний молодняк у мобільні терористичні загони для підлої розправи над мітингувальниками Майданіани, вони все ще запевняють, що діють законно. Мовляв, це мирний протест українців – незаконний, бо не визволяє, а розвалює Україну! Натомість "Український фронт" якраз і покликаний зшивати її кривавими нитками неофашизму.

      Хоча насправді діється те лише на догоду Москві. Адже їй потрібна вся Україна! "Даже с галубой галіційской кайомочкой".

     Але ж таким ось чином завтра німецький нацизм виявиться дитячою витівкою супроти доморощеної сваволі великодержавного шовініста.

      Кепсько засвоїли посіпаки уроки "рідного Ілліча"… Тож і суто яничарська провокація з "Українським фронтом" виявилася ще одним кричущим доказом антидержавницької політики ПР. Отже – і її державотворчої неспроможності.

Тим паче за ситуації, коли держава є заручником своєї репресивної машини.

     Адже вони думали, що люди змиряться з барикадами навколо партійних "дотів", як змирилися було із закриттям шкіл у далеких селах... Мовляв, нема ради, якщо урядовці так бояться навіть подиху національної Свободи!.. Але хіба можна змиритися з тим, що, слідом за маргінальною підказкою, МВС та міліція досі твердять і про таємне "принесення вбитих на Майдан", і про "навмисність" викрадення автомайданівця Булатова,і про те, що козак Михайло, звичайний обозний трудяга, голий прибіг до мужніх, благородних "беркутівців", аби захистили його від "сотника Соловейка"?!. Як і про багато чого іншого… То хіба ж не усвідомлює очільник МВС: якраз на нього і падає вся ганьба за те, що відбулося (та ще відбудеться!) під прикриттям відомства?!

      Минулого тижня громадськість одержала сенсаційне потвердження КМДА щодо міліцейської антидержавної провокації: у ніч на 30 листопада ніхто не звертався до міліції з проханням звільнити Майдан Незалежності від мирних мітингувальників. Отже і вся наступна бюрократична тяганина довкола викриття злочину – такий самий злочин… Але ж невинних людей і сьогодні хапають на вулицях, навіть не пред’являючи звинувачень! Як і 1937 року вводяться у практику рознарядки: скільки потрібно заарештувати громадян... А їх же наші "правопохоронці" не тільки б’ють, аби добити – відео не збреше, – у людей і влучно стріляли, і катували, наздоганяючи далеко від місця події…

      То що це?! Похорон демократії?! Чи тільки його репетиція?!

       Насолода, що її отримують силовики при побитті беззахисних людей – очевидна. Кримінал? Безперечно. Адже навіть до ворогів іноді ставляться благородніше, даючи змогу подбати про себе... До того ж якесь особливе, не знане досі цивілізованим світом, оголошене в Україні полювання (таємно?!) на лікарів та журналістів: їх не тільки лупцюють, а й відстрілюють! Хоча вогнепальної зброї, за твердженням того ж МВС, у силовиків нема.

       І все тоте – "на цілком законних підставах"?!

       Але змилуйтеся! Хіба можна взагалі мирних мітингувальників називати (класифікувати!) "учасниками заворушень"?! Якщо МВС не має фахівців-юристів, то вони мають бути у прокуратурі. Адже "заворушення" українською мовою означає повстання, а не мітинг! Тобто жодного відношення міліцейська інкримінація до звичайних перехожих, як і до учасників пікетів, не може мати. Хіба допустимо у суді спекулювати на перекручуванні лексичних понять?! Це ж так само кримінал! Як і опівнічні судилища без будь-якої потреби.

      Проте молоді, симпатичні прокурори твердять своє... Здається, вони й поняття не мають про презумпцію невинуватості… Аби лише "запакувати"! Хоча затриманих при скоєнні очевидних кримінальних злочинів, як те засвідчують ЗМІ, благодушно відпускають. Навіть не складаючи протоколів!

      Ось такі у нас порядки, дорогий друже… Недарма ж Руслана Лижичко запевняє, що їй соромно приїздити в Європу, репрезентуючи нашу Республіку!

Адже англійці та поляки захоплюються Майданом, італійці з іспанцями, як і французи, поспішають зафільмувати героїку мирного протесту, а корумпований український уряд не бачить жодних причин для вияву всенародного гніву!

      Але ж і чимала частина партії регіонів також не вважає за потрібне належно реагувати на факти нищення малого та середнього бізнесу, побутової корупції, неймовірно злочинної поведінки міліції та кривосуддя, спекулюючи на ідеї федералізації країни?! І на чию користь?! Ясна річ – мафіозних кланів, які прагнуть мати "повну свободу дій". А що станеться з економікою країни?!

      Зрештою, ось уже чверть року минає, як, виборюючи Українську Долю, мужньо відстоює громадянську гідність кожної людини волелюбний Майдан. І його самовідданою боротьбою цілком справедливо захоплюється вся планета! Проте владі, що захищає лиш інтереси п’ятої колони, цього ніяк не збагнути. Адже і досі переймається вона єдиним: хто ж утримує "погромників"?!

      На сором наш саме так офіційні українські джерела називають патріотів, аніскілечки не ховаючи від усього світу очей. То чиї вони, ті, замулені баблом, "джерела"?! Чому так затято й винахідливо, мов закляті, воюють супроти власного народу?! Люди беруть лікарняний, аби хоч тиждень відстояти на Майдані, власними заощадженнями підтримати його життєдіяльність, а ви, не вельми шановні, вишукуєте, де в о н и беруть кошти?! Яка ганебна сліпота!

      Або ще таке, вже ретроспективне: майже тиждень між ворогуючими сторонами на вулиці Грушевського стояли матері та священики, аби запобігти жертвам, зупинити стрілянину! Але "перший національний" не стомлювався транслювати "коктейлі Молотова", що летіли чомусь лише в один бік…

     І жодного пострілу по журналістах!

      Оце майстерність! Оце клас!!! Ось у таких кубельцях і гніздиться продажна політична казуїстика, що патріотів обзиває фашистами, а з білого робить чорне!

      Але ж аніскілечки не бояться Бога іродові діти! Не усвідомлюють навіть елементарного: за все доведеться заплатити сповна. Зосібна – і за родовий гріх яничарства. Як не тут, то – т а м. Але обов’язково – сповна. Кожному – по його мерзенній заслузі. Бо нема нічого таємного, що не стало б явиною.

      Стосується мовлене й Верховної Ради, котра знову (вкотре вже?!) зрадила народ. Але січнева її зрада все ж таки особлива: більшість ВР усьому світові засвідчила, що депутати ПР абсолютно позбавлені не тільки почуття гідності, котру всіляко зобов’язані демонструвати, захищаючи честь виборців, а й людського сорому. Хоча й приховують цей несосвітенний гріх…

      Отож і виявилося, що серед її членів нема жодного мужчини, який би не дозволив очільникові партії обкладати жіноцтво брутальним триповерховим донбаським матом у виклично яскравій московській упаковці. Як і серед жіноцтва, на жаль, не знайшлося жодної українки, котра б затопила хворому в його чорний писок бодай одне-єдине слово суто материнського співчуття.

      Гай-гай, соромно за лихочворів... Але так підло зганьбити державу, так зневажити гілку влади, що представляє народ! Це ж не тільки політичний, а й кримінальний злочин! І саме так сприйняв акт покори цивілізований світ.

      …Хто лише не ділив Україну – навіть уже на очах теперішніх поколінь… Як не зазіхали на українців різного роду Адольфи, щоб упокорити, викорінити вільнолюбний дух і загарбати Божу землю… Але так і не змогли добитися свого. Героїчний і мужній хліборобський народ, мов отой легендарний Фенікс, постійно поставав із попелу та руїни ще згуртованішим а міцнішим.

      Недарма ж і лежить козацька країна на справді дивовижно могутньому, феноменальному геологічному утворенні – Українському кристалічному щиті.

      Але, твердить народна мудрість, нема такого лиха, яке б на добро не вийшло: ХХІ століття, попри всі негаразди, допомогло нам у найбільшій біді – козацьке терпіння дало змогу прорватися чирякові, що вже не одне сторіччя катував і тіло, й дух українського люду. Тепер потрібно лише всіма силами знешкодити отруйні метастази – вичавити гній, що знесилює народ.

       Це дуже боляче… Проте, як відомо, швидке оздоровлення настане лишень тоді, коли саме на духовних засадах Майдану, який провістив нам Українську Помісну Церкву нової епохи, загоїмо цю нестерпну рану. І не тільки на матеріальному тілі України, але й ту, що так підступно завдана співочій душі Нації.

© Віктор Грабовський, 2014

Tags: , , , , , , ,

Прокоментувати