 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
З днем Соборностi, Україно!  Літературна Україна” № 3 (5291), 22.01.2009 р.
Віктор Грабовський
ДУХ СОБОРНОСТІ
Священна ідея непорушної єдності й соборності предковічних наших земель, навіть із цілковитим занепадом Держави, ніколи не згасала в серцях патріотів. Незважаючи на те, що невдячні сусіди не тільки відібрали у Святої Русі державне її ім’я , а й саму історію, подвижники не стомлювалися нагадувати народові руському, що, з Божою поміччю, Держава відродиться із сакральним іменем Україна – задля утвердження ідеалів, заповіданих Святими Отцями й Героями. По Руїні, на поділених між імперіями наших теренах, ані на мить не вщухає голос волі, що, задля спільного добра, спонукала подвижників до відстоювання на всіх суспільних щаблях ідеалів правдивої соборності. Як наслідок, вже 1848 року цю ідею проголосила Головна Руська Рада у Львові, – так передова громадськість відгукнулася на просвітницьку діяльність Руської Трійці, зокрема видання "Русалки Дністрової", знаменитої "Книги буття Українського Народу", геніально-наснажливу поезію Тараса Шевченка тощо. Не забарилися й політичні програми, з якими звернулися до сучасників Михайло Драгоманов, Іван Франко, Михайло Грушевський, В’ячеслав Липинський, Микола Міхновський, "Братство Тарасівців", інші організації та партії. А 1895 року в унікальній праці "Україна irredenta" несправедливо забутий нами вчений Юліан Бачинський на основі економічного й суспільно-політичного аналізу беззаперечно довів, що соборність українських земель – реальність найближчого майбутнього.
( Read more... )
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ЛЮБОВ САМА ВРІВНОВАЖУЄ ДОЛЮ СВЯТИЙ, ЩИРО ЗАКОХАНИЙ В УКРАЇНУ Напрочуд яскравий приклад справді унікальної особистості: понад чверть століття народи всієї планети тримали його в полі свого духовного зору, як посланця вищих сфер, як надію на те, що їхні молитви почуто, що добрі їхні справи зміцнюють, утривавлюють віру. Адже без таких добрих справ, без належної самопосвяти віра, як сказано, буде мертвою… А він якраз і став отим істинним взірцем добрих справ, аби утвердити, порятувати нашу віру в божественнее призначення людини. Десь із чверть століття тому на запитання італійської журналістки, чому свого часу, вітаючи прихожан у Кракові, кардинал Войтила простягав руки перед собою, а тепер ось уже звичним жестом здіймає їх угору, – лагідно всміхнувшись, Іван Павло II відповів: – Бо тепер обіймаю більше!
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Віктор Грабовський
 ЛЮБОВ САМА ВРІВНОВАЖУЄ ДОЛЮ (закінчення) КАРДИНАЛ І ПОЕТ – У ПРОФІЛЬ, ЗБЛИЗЬКА Поетична творчість Кароля Войтили (поодинокі публікації підписував досить яскравим псевдонімом Анджей Явень) – органічне продовження його просвітницької діяльності, як і багаторічна праця у Люблінському католицькому університеті, де він, професор теології, очолював кафедру етики навіть у той час, коли був обраний на кардинала. До речі, люблінська пора прикметна ще й академічною монографією молодого професора "Особа і вчин". Прикметно й те, що згадана праця могла бути потрактована як ворожа режимові, та не знайшлось у Польщі людини, котра б наважилася на це – чіткість і прозорість узагальнень, аргументувань, висновків, яснота світоглядної концепції автора обеззброювала навіть ворогів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
hrab
Previous
Today in 16-00 of the Kiev time (14-00 GMT) in Ukraine and in most countries of world the millions Candles of Memory of the millions victims of the Holodomor/Genocide 1932/33 will be lit... 
